| Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Закон Хаббла (автори) |
Закон Хаббла — закон астрономії, за яким швидкість взаємного віддалення (розбігання) галактик пропорційна відстані між ними. Відкритий американським астрономом Едвіном Хабблом 1929 року.
- ,
де v — швидкість, d — відстань, — коефіцієнт пропорційності, який називають сталою Хаббла.
Закон Габбла є основним методом визначення відстані до далеких позагалактичних об'єктів[1].
Найновіші дослідження дають для параметра Хаббла значення[2]
- H0 = 74.2 ± 3.6 (км/с)/Мпк.
Якщо вважати, що швидкість розширення Всесвіту залишалася постійною, величина, обернена до параметра Хаббла, визначатиме час від моменту Великого Вибуху, або вік Всесвіту. Його називають також часом Хаббла[3]. Він дорівнює приблизно 13,8 млрд років.
Див. також[]
- Едвін Хаббл
Примітки[]
- ↑ Хаббла закон // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 506. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
- ↑
- ↑ Хаббла час // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 507—508. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).